Потап - Ренесанс

Я поцілував би маму, якби я знав шо цей день
В жітті моєму останнім стане і куля потрапить в мішень
Я би переслухав тата і мудрі його слова
Батьків у житті не буває багато, розмова із ними свята

Назвіть нашими іменами вулиці у ваших містах
І розгорніть прапорами
В день коли прийде весна
Згадайте нас піснею
Коли прийде час

Ми покоління, що вистояло
А Ви
Ми Ренесанс
Ми Ренесанс

Його звали Мирон і він тільки пішов у доросле життя в 20 років
Молодая душа у дзвінкий камертон, била струнами, юності кроки
Раз його батальйон відійшов під Херсон і потрапив в вогонь з мінометів
Він отримав смертельне поранення, шок, замість танців на дискотеці
Замість юності на фестивалях, поцілунків на узбережжі
Не задумавшись вони життя віддавали ми вдячні їм будем безмежно
Все життя пронесемо у сердці і розкажем про юності кроки
Його звали Мирон і Він тільки пійшов у доросле життя в 20 років